Обґрунтування впровадження системи безперервного моніторингу викидів забруднюючих речовин на промислових об’єктах високого екологічного ризику
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/86.394Ключові слова:
безперервний автоматичний моніторинг викидів, стаціонарні джерела забруднення, екологічний податок, правове регулювання, інструментальні вимірювання, державний моніторинг, інвентаризація викидівАнотація
Мета. Науково-технічне й правове обґрунтування доцільності впровадження системи безперервного автоматичного моніторингу викидів забруднюючих речовин на промислових об’єктах високого екологічного ризику.
Методика дослідження. Використано системний аналіз, порівняльно-правовий метод, статистичні методи, інженерні методи оцінювання та метод моделювання.
Результати дослідження. Встановлено, що закріплений у нормативно-правовій базі декларативно-розрахунковий механізм обліку не забезпечує достовірного відображення фактичних обсягів викидів. Встановлено, що чинна моніторингова інфраструктура не містять механізму юридичного прийняття безперервних даних як підстави для нарахування податкових зобов’язань та санкцій. Виконано порівняльний аналіз технологічних процесів агломераційного, доменного та конвертерного виробництв. Ідентифіковано стаціонарні джерела. Запропоновано технічну модель системи CEMS з урахуванням вимог метрологічної відстежуваності, калібрування, синхронізації часових міток із державним сервером, резервування енергоживлення та безперервної передачі даних до державного інформаційного ресурсу моніторингу довкілля.
Наукова новизна. Уперше обґрунтовано, що чинна розрахунково-декларативна система інвентаризації викидів є юридично непридатною для цілей податкового обліку та правозастосування через неможливість фіксації режимних і пікових перевищень. Запропоновано концептуальний підхід до розгляду систем CEMS як джерела юридично значущих доказових даних. Розроблено технічну модель системи CEMS, що інтегрує вимоги метрологічної відстежуваності, забезпечення якості вимірювань, часової синхронізації, незворотності даних і їх передачі до державних інформаційних ресурсів моніторингу.
Практичне значення. Впровадження системи безперервного автоматичного моніторингу викидів забезпечить отримання достовірних, метрологічно валідних і правовозначущих даних, необхідних для нагляду, екологічної аналітики та інтеграції інформації в державні електронні реєстри якості довкілля.
Посилання
1. Ding, N., Xi, Y., Jiang, W., Li, H., Su, J., Yang, S., & Lie, T. T. (2025). State-of-the-art carbon metering: Continuous emission monitoring systems for industrial applications. Heliyon, 11(3), e42308. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2025.e42308
2. Srivastava, R. P., Kumar, S., & Tiwari, A. (2024). Continuous emission monitoring systems (CEMS) in India: Performance evaluation, policy gaps and financial implications for effective air pollution control. Journal of Environmental Management, 359, Article 120584. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.120584
3. Herawan, H. (2026). Evaluation of Continuous Emission Monitoring System (CEMS) Performance and Integration with Data Acquisition and Interfacing Systems for Regulatory Compliance in Indonesia’s Industrial Sector. Jurnal Ilmiah Teknik, 5(1), 194–205. https://doi.org/10.56127/juit.v5i1.2527
4. Рєпін, К. (2025). Огляд нормативно-правового забезпечення екологічного підприємництва в Україні. В І. М. Рєпіна (гол. оргком.), Інноваційне підприємництво: стан та перспективи розвитку: зб. матеріалів X Міжнар. наук.-практ. конф. (с. 699–705). КНЕУ.
5. Bieloborodova, M. 2020. Управління екологічними ризиками в стратегії розвитку промисло-вих підприємств. Економіка і організація управління. 1(37), 39–48. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.1.4
6. Кабінет Міністрів України. (1999, 9 березня). Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (Постанова № 343). База даних «Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/343-99-%D0%BF
7. ДСТУ EN 14181:2014 (додаткова інформаційна сторінка стандарту). https://ukrmts.com/docsdb/15087.html
8. Environment Agency. (2023, June 29). Monitoring stack emissions: quality assurance of continuous emission monitoring systems (M20). GOV.UK. https://www.gov.uk/government/
publications/m20-quality-assurance-of-continuous-emission-monitoring-systems/monitoring-stack-emissions-quality-assurance-of-continuous-monitoring
9. Кабінет Міністрів України. (2002, 13 березня). Про затвердження Порядку видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи (Постанова № 302). Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/go/302-2002-%D0%BF
10. ArcelorMittal Kryvyi Rih. (n.d.). Environmental (екологічний напрям, політика та підходи). Retrieved October 24, 2023, from https://ukraine.arcelormittal.com/en/ecology
11. Raj, P., Singh, H. V., Srivastava, S., Kumar, P., Yadav, Y., & Tiwari, U. (2026). Environmental transparency and air pollution control using Continuous Emissions Monitoring Systems (CEMS). International Journal of Environmental Research and Emerging Technologies, 7(2), 165–177. https://doi.org/10.63282/3050-922X.IJERET-V7I2P121
12. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (н.д.). Екологічний моніто-ринг довкілля. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/ekologichnyj-monitoryng-dovkillya/
13. Ломазов, П. К., Павличенко , А.В., Бучавий, Ю.В. (2023). Удосконалення методологічних підходів до розвитку системи спостереження за забрудненням атмосферного повітря в аг-ломераціях. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 73, 240–252. https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.240
14. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2023, 27 червня). Загальні вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (Наказ № 448). База даних «За-конодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/z1475-23
15. Податковий кодекс України № 2755-VI. (2010). https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17
16. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (б. д.). Реєстр дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами [Набір даних]. Портал відкритих даних. https://data.gov.ua/dataset/2b75e171-9846-4c7c-b7d5-fdfc1790de11
17. Реєстр звітів про дотримання умов дозволу на викиди (інформація в е-Повітря). (б. д.). ЕкоСистема. https://eco.gov.ua/registry/zvity-pro-dotrymannia-umov-dozvolu-na-vykydy-zabrudniuiuchykh-rechovyn-v-atmosferne-povitria-statsionarnymy-dzherelamy-5
18. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2025, 11 квітня). Повідом-лення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»). https://mepr.gov.ua/news/povidomlennya-pro-namir-otrymaty-dozvil-na-vykydy-zabrudnyuyuchyh-rechovyn-v-atmosferne-povitrya-statsionarnymy-dzherelamy-pat-arselor-mittal-kryvyj-rig-11-04-2025/
19. Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області. (б. д.). Інформація про дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИ-ВИЙ РІГ» (мис. код та номер дозволу). https://www.dei-dnipropetrovsk.gov.ua/?p=2227
20. ArcelorMittal Kryvyi Rih. (n.d.). Environmental Impact Assessment (ОВД: перелік справ, за-вантаження звітів/оголошень). https://ukraine.arcelormittal.com/corporate-responsibility/
ecology/environmental-impact-assessment
21. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (б. д.). Пошук справи в Єдиному реєстрі з ОВД (приклад сторінки справи з документами). Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. https://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-7683
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
