Justification for the implementation of a continuous monitoring system for pollutant emissions at industrial facilities with high environmental risk
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/86.394Keywords:
continuous automatic monitoring of emissions, stationary sources of pollution, environmental tax, legal regulation, instrumental measurements, state monitoring, inventory of emissionsAbstract
Purpose. Scientific, technical and legal justification for the feasibility of introducing a system of continuous automatic monitoring of pollutant emissions at industrial facilities posing a high environmental risk.
The methodology of research. System analysis, comparative legal methods, statistical methods, engineering methods for assessing and modelling methods were used.
Findings. Іt has been established that the declarative and calculation-based accounting mechanism enshrined therein does not provide a reliable reflection of actual emission volumes. It has been established that the current monitoring infrastructure does not include a mechanism for the legal acceptance of continuous data as a basis for calculating tax liabilities and penalties. A comparative analysis of the technological processes of sintering, blast furnace and converter production was carried out. Stationary sources were identified. A technical model of the CEMS system has been proposed, taking into account the requirements for metrological traceability, calibration, synchronisation of time stamps with the state server, power backup and continuous data transmission to the state environmental monitoring information resource.
The originality. For the first time, it has been substantiated that the current calculation and declaration system for emissions inventory is legally unsuitable for tax accounting and law enforcement purposes due to the inability to record regime and peak exceedances. A conceptual approach has been proposed to consider CEMS as sources of legally significant evidentiary data. A technical model of the CEMS system is proposed, which integrates the requirements of metrological traceability, measurement quality assurance, time synchronisation, data irreversibility and their transfer to state monitoring information resources.
Practical implications. The implementation of a continuous automatic emission monitoring system will ensure the collection of reliable, metrologically valid and legally binding data necessary for supervision, environmental analysis and integration of information into state electronic registers of environmental quality.
References
1. Ding, N., Xi, Y., Jiang, W., Li, H., Su, J., Yang, S., & Lie, T. T. (2025). State-of-the-art carbon metering: Continuous emission monitoring systems for industrial applications. Heliyon, 11(3), e42308. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2025.e42308
2. Srivastava, R. P., Kumar, S., & Tiwari, A. (2024). Continuous emission monitoring systems (CEMS) in India: Performance evaluation, policy gaps and financial implications for effective air pollution control. Journal of Environmental Management, 359, Article 120584. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2024.120584
3. Herawan, H. (2026). Evaluation of Continuous Emission Monitoring System (CEMS) Performance and Integration with Data Acquisition and Interfacing Systems for Regulatory Compliance in Indonesia’s Industrial Sector. Jurnal Ilmiah Teknik, 5(1), 194–205. https://doi.org/10.56127/juit.v5i1.2527
4. Рєпін, К. (2025). Огляд нормативно-правового забезпечення екологічного підприємництва в Україні. В І. М. Рєпіна (гол. оргком.), Інноваційне підприємництво: стан та перспективи розвитку: зб. матеріалів X Міжнар. наук.-практ. конф. (с. 699–705). КНЕУ.
5. Bieloborodova, M. 2020. Управління екологічними ризиками в стратегії розвитку промисло-вих підприємств. Економіка і організація управління. 1(37), 39–48. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.1.4
6. Кабінет Міністрів України. (1999, 9 березня). Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря (Постанова № 343). База даних «Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/343-99-%D0%BF
7. ДСТУ EN 14181:2014 (додаткова інформаційна сторінка стандарту). https://ukrmts.com/docsdb/15087.html
8. Environment Agency. (2023, June 29). Monitoring stack emissions: quality assurance of continuous emission monitoring systems (M20). GOV.UK. https://www.gov.uk/government/
publications/m20-quality-assurance-of-continuous-emission-monitoring-systems/monitoring-stack-emissions-quality-assurance-of-continuous-monitoring
9. Кабінет Міністрів України. (2002, 13 березня). Про затвердження Порядку видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи (Постанова № 302). Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/go/302-2002-%D0%BF
10. ArcelorMittal Kryvyi Rih. (n.d.). Environmental (екологічний напрям, політика та підходи). Retrieved October 24, 2023, from https://ukraine.arcelormittal.com/en/ecology
11. Raj, P., Singh, H. V., Srivastava, S., Kumar, P., Yadav, Y., & Tiwari, U. (2026). Environmental transparency and air pollution control using Continuous Emissions Monitoring Systems (CEMS). International Journal of Environmental Research and Emerging Technologies, 7(2), 165–177. https://doi.org/10.63282/3050-922X.IJERET-V7I2P121
12. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (н.д.). Екологічний моніто-ринг довкілля. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/ekologichnyj-monitoryng-dovkillya/
13. Ломазов, П. К., Павличенко , А.В., Бучавий, Ю.В. (2023). Удосконалення методологічних підходів до розвитку системи спостереження за забрудненням атмосферного повітря в аг-ломераціях. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 73, 240–252. https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.240
14. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2023, 27 червня). Загальні вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (Наказ № 448). База даних «За-конодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/go/z1475-23
15. Податковий кодекс України № 2755-VI. (2010). https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17
16. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (б. д.). Реєстр дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами [Набір даних]. Портал відкритих даних. https://data.gov.ua/dataset/2b75e171-9846-4c7c-b7d5-fdfc1790de11
17. Реєстр звітів про дотримання умов дозволу на викиди (інформація в е-Повітря). (б. д.). ЕкоСистема. https://eco.gov.ua/registry/zvity-pro-dotrymannia-umov-dozvolu-na-vykydy-zabrudniuiuchykh-rechovyn-v-atmosferne-povitria-statsionarnymy-dzherelamy-5
18. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2025, 11 квітня). Повідом-лення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»). https://mepr.gov.ua/news/povidomlennya-pro-namir-otrymaty-dozvil-na-vykydy-zabrudnyuyuchyh-rechovyn-v-atmosferne-povitrya-statsionarnymy-dzherelamy-pat-arselor-mittal-kryvyj-rig-11-04-2025/
19. Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області. (б. д.). Інформація про дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИ-ВИЙ РІГ» (мис. код та номер дозволу). https://www.dei-dnipropetrovsk.gov.ua/?p=2227
20. ArcelorMittal Kryvyi Rih. (n.d.). Environmental Impact Assessment (ОВД: перелік справ, за-вантаження звітів/оголошень). https://ukraine.arcelormittal.com/corporate-responsibility/
ecology/environmental-impact-assessment
21. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (б. д.). Пошук справи в Єдиному реєстрі з ОВД (приклад сторінки справи з документами). Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. https://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-7683
Downloads
Published
Issue
Section
License
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
